top of page

РГД-33


РГД-33 (Ручна граната Дьяконова зразка 1933 року) — радянська ручна осколкова протипіхотна наступально-оборонна граната.


ТТХ РГД-33

Довжина: 191 мм

Діаметр: 54 мм

Маса: 755 г

Маса вибухової речовини: 85 г

Час уповільнення: 3,5-4 с

Радіус ураження: 10-15 м


Історія та конструкція

РГД-33 була розроблена в 1933 році конструктором Дьяконовим на основі гранати Рдултовського зразка 1914/30 року, що використовувалася під час Першої світової війни.


Після офіційних випробувань дана грата в 1933 році була прийнята на озброєння. Однак в 1942 році РГД-33 була замінена більш простою й дешевшою у виробництві гранатою РГ-42. Загалом за час виробництва з 1933 року в СРСР було випущено понад 50 млн гранат РГД-33.


Граната РГД-33 подвійного призначення, її можна було використовувати як наступальну гранату, а також і оборонну, приєднавши попередньо нарізану осколкову гільзу.


Сама гаранта виготовлялась з листової сталі та споряджалась пресованим тротилом. А складалася з корпусу з детонатором і ручки з ударним механізмом. Між бойовою частиною і рукояткою знаходиться шайба, яка запобігала відгвинчуванню рукоятки. Усередині бойової частини між зовнішньою металевою оболонкою і зарядом знаходиться кілька витків сталевої стрічки з надрізами, з якої утворювались безліч осколків.


Граната постачалася у війська в розібраному вигляді — окремо в ящиках лежали рукоятки з вмонтованими в них ударно-спусковим механізмом, окремо корпуси з зарядом вибухової речовини і окремо запали.


При отриманні гранати на руки солдат прикручував рукоятку до корпусу (після цього рукоятку відокремити ставало неможливим). Запал боєць зберігав окремо.


При підготовці гранати до бою необхідно було посунути запобіжну чеку вліво і, утримуючи гранату за корпус лівою рукою, потягнути правою рукою зовнішню трубку рукоятки на себе і повернути вправо, звести ударник, і відпустити. Потім слід було посунути запобіжну чеку на рукоятці вправо так, щоб чека закрила собою червону крапку на рукоятці. Граната стає на запобіжний звід. Потім слід було відкрити отвір у верхній частині корпусу, опустити туди запал і знову закрити його. З цього моменту граната була готова до застосування.


Для застосування гранати необхідно було посунути вліво запобіжну чеку так, щоб знову відкрилася червона крапка на рукоятці. Після цього граната кидалась у ціль. При бажанні чеку можна було знову посунути на запобіжний звід.


Дальність розльоту осколків корпусу — 15 метрів, а окремі осколки (деталі рукоятки, ударно-спускового механізму) можуть летіти на дальність до 50 метрів.



507 переглядів0 коментарів

Останні пости

Дивитися всі

РГС-33

M101

AICW

bottom of page