top of page
  • Фото автораgegure

Підводні човни типу "Огайо"

Переклав, адаптував та покращив @ddd_spetz

Підводні човни типу "Огайо" - серія американських стратегічних атомних підводних човнів третього покоління, які були введені в дію з 1981 року. Човни типу "Огайо" становлять основу стратегічних наступальних ядерних сил США і постійно виходять на бойове патрулювання, проводячи в морі 60 % часу. З 2002 року - єдиний тип ракетоносців, що перебувають на озброєнні ВМС США. Наразі 14 із 18 підводних човнів серії мають на озброєнні по 24 міжконтинентальних балістичних ракети системи "Трайдент". Решта 4 підводних човнів є носіями крилатих ракет.


Основні характеристик:

Довжина: 170м

Ширина: 12м

Водотоннажність: 16 746т

Швидкість надводна: 17-20 вузлів (35-39км/год)

Швидкість підводна: 25 вузлів (48км/год)

Екіпаж: 155 осіб

Робоча глибина занурення: 300-365м

Гранична глибина занурення: 500-550м

ОЗБРОЄННЯ

Основним озброєнням підводних човнів типу "Огайо" є ракети, розміщені в 24 вертикальних шахтах, розташованих у два поздовжні ряди за огорожею висувних пристроїв. Спочатку човни оснащували балістичними ракетами Trident I С-4, з ними побудували 8 перших субмарин (SSBN-726 - SSBN-733), які іноді виділяють у першу підгрупу проєкту. Решту човнів будували з більш досконалими ракетами Trident II D-5. У 2003 році відповідно до положень ОСВ з'явилася вимога про скорочення кількості субмарин з балістичними ракетами до 14, тому перші чотири човни серії (SSBN-726 - SSBN-729) були переобладнані в носії крилатих ракет BGM-109 Tomahawk. А решту чотири переоснастили Trident II D-5.

На човнах, озброєних Trident I, встановлювали систему зберігання і пуску ракет Mk35 mod 0, а з комплексом Trident II - Mk35 mod 1. Система складається з шахтних пускових установок, підсистеми викиду БРПЛ, підсистеми контролю і управління пуском і навантажувального обладнання ракет. Шахта являє собою сталевий циліндр, жорстко закріплений у корпусі ПЛАРБ. З метою можливості установки "Трайдент-2" ракетна шахта порівняно з попередніми човнами типу "Лафайет" була збільшена (діаметр становить 2,4 м, а довжина - 14,8 м). Шахта зверху закривається кришкою з гідравлічним приводом. Кришка забезпечує герметизацію шахти і розрахована на той самий тиск, що і міцний корпус. На ній розташовані чотири контрольно-налагоджувальні лючки для проведення оглядів. Спеціальний механізм блокування забезпечує захист від несанкціонованого проникнення і керує відкриттям кришки і технологічних лючків.


Усі човни мають чотири торпедні апарати для самооборони. Вони розташовані в носовій частині човна злегка під кутом до діаметральної площини. У боєкомплект входить десять торпед Mk-48, які можуть використовуватися проти підводних човнів і надводних кораблів.

Ракета Trident II D-5 оснащується двома типами бойових блоків - W76 потужністю 100 кт і W88 потужністю 475 кт. При максимальному навантаженні ракета здатна закинути 8 блоків W88 або 14 блоків W76 на дальність 7360 км.

Перші вісім човнів SSBN 726-733, озброєних ракетами "Трайдент-1", базувалися на Тихому океані у складі 17-ї ескадри на базі ВМБ Бангор. Вони надходили на заміну 10 списаних у 1981-1983 роках ПЛАРБ типів "Джордж Вашингтон" і "Етен Аллен", з ракетами Поларіс A3. Завдяки великій дальності ракет човни могли нести бойове чергування поблизу узбережжя США - між Гаваями і Тихоокеанським узбережжям. Так само як і ПЛАРБ інших типів, для збільшення інтенсивності бойового використання кожен човен укомплектовано двома екіпажами - "золотим" і "синім", які по черзі несуть бойове чергування. Спочатку човни, як правило, експлуатували зі 100-денним циклом - 75 днів на патрулюванні та 25 днів на базі. Під час перебування на базі проводять зміну екіпажів, виконують роботи з технічного обслуговування і міжпоходового ремонту.


717 переглядів0 коментарів

Останні пости

Дивитися всі

Phalanx CIWS

F470 "Zodiak"

bottom of page