ПМН-3 – протипіхотна міна радянського виробництва.
ТТХ ПМН-3
Діаметр: 122 мм
Висота: 54 мм
Маса: 600 г
Маса вибухової речовини: 80 г (тротил)
Зусилля спрацювання: 8-25 кг
Температурний діапазон застосування: -30 до +50 °C
Історія та конструкція
Протипіхотну міну ПМН-3 розробили в радянському союзі у 1980-х роках. Дана міна призначена для ураження особового складу противника та облаштування мінних загороджень. Після загальних випробувань міна була прийнята на озброєння, але через фінансові труднощі серійне виробництво міни не розпочалось та у війська вона не поступила.
Візуально міну нагадує всім відому міну ПМН-2, але найголовнішої відмінністю нової міни є електронний детонатор що забезпечував надійне спрацьовування міни під ногою солдата, унеможливлюючи вибух міни від впливу на неї ударної хвилі під час підриву зарядів розмінування, та автоматично підривав міну після закінчення заданого терміну.
Міна ПМН-3 складається з пластикового корпусу, детонатора, заряда вибухової речовини та джерела струму. Загальна маса міни становить 600 грамів, а заряд вибухової речовини 80 грамів. Сам детонатор складається з вузла увімкнення із запобіжною чекою, натискного датчика цілі, закритого гумовим ковпачком, елемента нез'ємності (похилого датчика цілі), електронного блока зі світловим індикатором перемикача часу та запобіжно-виконавчого механізму. А електронний блок являє собою плату і виконує функції механізму дальнього зведення, блоку індикації, пристрою незнешкодження, виконавчого пристрою і механізму самоліквідації. Він забезпечує час дальнього зведення і переведення міни в бойове положення, а також її спрацьовування при витяганні джерела струму або після закінчення встановленого часу самоліквідації.
Світловий індикатор переривчастим світінням упродовж 4,5±1,5 хв після вилучення запобіжної чеки сигналізує про під'єднання джерела струму і про справність електронного блоку. Перемикач часу самоліквідації дає змогу поворотом ручки встановлювати одне з п'яти положень часу самоліквідації міни (0.5,1,2,4,8 діб).
Міну ПМН-3 необхідно вставляти вручну на ґрунт, у ґрунт, у сніг, чи за допомогою механічних засобів мінування. Однак після закінчення часу дальнього зведення джерело струму під'єднується до механізму самоліквідації, виконавчого пристрою і пристрою незнешкодження та міна переходить у бойове положення. При впливі на натискний датчик цілі (під час наступання на міну) або похилий датчик цілі (під час нахилу міни на кут понад 90°) відбувається спрацьовування виконавчого пристрою і вибух заряду міни. Вибух міни також відбувається в разі спрацьовування пристрою незнешкодження під час спроби знешкодження міни шляхом вилучення джерела струму або спрацьовування механізму самоліквідації після закінчення встановленого часу самоліквідації.
Comments