top of page
  • Фото автораgegure

Останній подвиг Кельнської "Пантери"

Адаптував, переклав та покращив @ddd_spetz

На початку березня 1945 року фінал війни був уже очевидний: Третій Рейх танув, немов крижинка в окропі. Рейн, що ділив Кельн на східну і західну частини, був рубежем, за допомогою якого німецьке командування розраховувало стримати наступ. Для цього потрібно було пропустити на східний берег річки частини, що відступали, і, підірвавши мости, не дозволити противнику увірватися слідом.


Щоб прикрити саперів, які мінували мости в Кельні, на світанку 6 березня на західний берег Рейну по мосту перейшов невеликий німецький загін. Крім піхотинців, до загону входило три танки: PzKpfw IV і дві "Пантери". Мости через Рейн було підірвано до підходу противника. Група прикриття встигла піти, але екіпаж однієї вцілілої "Пантери" з невідомої причини ухвалив інше рішення і залишився один на західному березі.


Смілива "Пантера"

Американська 3-тя бронетанкова дивізія, що увійшла в Кельн, до цього моменту пройшла довгий шлях від пляжів Нормандії, розмінявши довгий список втрат на бойовий досвід. Американці навчилися воювати на вузьких вуличках середньовічних європейських міст, грамотно взаємодіючи один з одним. Але тактика, розрахована здебільшого на "фаустників", які засіли в будинках, у Кельні дала збій.

До центральної площі перед собором вели дві вулиці: Комедієнштрассе і вужча Марцелланштрассе. Парі американських "Шерманів" 32-го танкового полку, що просувалася Комедієнштрассе, не пощастило. У тунелі біля Кельнського собору позицію зайняла "Пантера", яка не пішла з відрізаної частини міста.


Двома снарядами вона підбила спочатку перший "Шерман", потім другий і змінила позицію - розвернулася в бік Комедієнштрассе. Очевидно, цей напрямок німецький командир визнав більш підходящим і підставив під можливий удар лобову броню, яка практично не пробивається снарядами "Шерманів". Щоправда, при цьому з боку іншої вулиці "Пантера" ризикувала отримати снаряд у тонку бортову частину.


Ще одним джерелом небезпеки для "Пантери" стали будівлі, що оточували собор. Без піхотного прикриття танк був фактично беззахисний: будь-якої миті у вікні сусідніх будівель міг з'явитися американський солдат із "базукою" або трофейним "фаустпатроном".


З будинку Німецького трудового фронту за одинокою "Пантерою" почали спостерігати 2 американські солдати, сержант США Джиму Бейтсу озброєний 16-мм кінокамерою який ходів задокументувати танковий бій та Роберт Ерлі командир одного із новітніх танків М26 "Першинг" із 90-мм гарматою, які проходили в 3-й бронетанковій дивізії фронтові випробування. Саме йому була поставлена задача знищити сміливу "Пантеру".


"Пантера" проти "Першинга"


Оцінивши з вікна обстановку, Ерлі вирішив висуватися вужчою вулицею Марцелланштрассе. Спочатку передбачалося, що "Першинг" викотиться з-за рогу, зупиниться і вистрілить у борт "Пантери". Саме такий план виклав танкіст кінооператору, домовившись, що той спробує зняти хід бою.


Все обернулося драматичніше. Як згадував навідник американського танка капрал Клеренс Смойер:

"Нам пощастило, що наш М4 замінили на М26 "Першинг" із 90-мм гарматою. Ми просувалися, захоплюючи Кельн, і були поруч із центром площі перед кафедральним собором, коли один із наших танків, М4 "Шерман", наблизився до центральної площі і був підбитий німецькою "Пантерою". Загинули три танкісти. Коли це сталося, нашому екіпажу наказали виїхати сусідньою вулицею і знищити німецький танк. Виїхати на перехрестя потрібно було настільки, щоб ми змогли вистрілити в борт ворожому танку, у якого гармата дивилася на іншу вулицю".


Коли "Першинг" виїхав на перехрестя, водій у перископ побачив гармату "Пантери", яка поверталася в бік його танка. Щоб не стати нерухомою ціллю, "Першинг" вискочив на середину перехрестя і зробив постріл. Навідник згадує, що перший постріл зробив у русі:


"Потім ми зупинилися, і я вистрілив ще два рази, щоб переконатися, що вони не відкриють по нам вогонь. Усі три наші снаряди пробили броню: один - під гарматною маскою і два - у борту. Два снаряди в борт пройшли повністю наскрізь і вилетіли з іншого боку. Ясно, що ніхто з їхнього екіпажу не вижив у цьому суворому випробуванні".

Щодо числа і місць влучень капрал мав рацію, а ось щодо німецьких танкістів - помилявся. Судячи з нечітких кадрів знятих оператором, троє або четверо членів екіпажу зуміли покинути підбиту "Пантеру". Подальша їхня доля достовірно невідома, так само як і невідомі їхні імена. Усе, що залишилося, - це 60 секунд ексклюзивної військової кінохроніки, який отримав назву - останній бій кельнської "Пантери".


1 178 переглядів0 коментарів

Останні пости

Дивитися всі
bottom of page