.png)
Під час планування наступу в районі Ель-Аламейна (який пізніше стане відомий як Друга битва за Ель-Аламейн) британське командування на чолі з фельдмаршалом Бернардом Лоу Монтґомері усвідомлювало ризики, які стояли перед армією в цей час. Британське військове керівництво розуміло, що підготовка до масштабної операції не зможе залишатись у таємниці у вузькій смузі майже порожньої пустелі, де неможливо сховати тисячі одиниць техніки та великі склади з боєприпасами. А ще і німецькі літаки-розвідники могли достатньо добре бачити позиції, тож будь-який план був би дуже швидко скомпрометований.
Також вони на сто відсотків не були впевнені у перемозі в майбутньому наступ тому було прийнято рішення розробити та провести спеціальну дезінформаційну операції яка б в свою чергу надала б німцям хибне уявлення про підготовчі плани та наявність невірної інформації стосовно сил та засіб британських військ перед наступом. Згодом британські військові розробили операції під кодовою назвою "Бертрам" і почали проводити підготовку до її проведення. Основна задача майбутньої операції полягала в створенні сотень муляжів військової техніки для приховування справжнього часу та місця британського контрнаступу.
Створенням самих ідей камуфляжу та їх практичною реалізацією займався секретний Директорат під проводом режисера Джеффрі Баркеса. Цей підрозділ мав досвід створення та застосування різного роду камуфляжу та макетів із 1941 року.
Британці хотіли завести німців в оману та зробити все щоб вони подумали, що основний наступ буде проводитись з півдня, а не з півночі. На південному напрямку вони створили мережу фальшивих складів, підготували муляжну техніку та навіть створили водогін для реалістичності. А з північної сторони техніку та обладнання замаскували під вантажівки, а деяку частину боєприпасів закопали в землю.
Реалізація операції розпочалась 17 вересня 1942 року. Після розпочатого артилерійського обстрілу позицій німців та італійців на півдні, а основні сили 8-ї армії союзників пішли вздовж узбережжя на півночі, але німці в свою чергу їх очікували на південному напрямку.
Також цікаво звернути увагу на маскування основних танків та техніки. Для маскування металевих монстрів були підготовленні так звані макетні кузови Sunshield що маскували їх під вантажівки. Аналогічно відбувалось і з гарматами: вони разом з тягачами маскувались під більші вантажівки, це називалось Cannibal. Вночі перед атакою замасковані танки використовуючи свій камуфляж переїхали на встановлену позицію біля фронту, що залишилось непоміченим для німців.
На південному напрямку було зроблено подвійний обман. В секторі Мунассіб було створено кілька полків бутафорських гармат. Початково вони були добре замасковані, але їх стан погіршувався через навмисну недбалість. Таким чином німецька розвідка зрозуміла, що гармати несправжні, і після початку бойових дій командування наважилось на танкову атаку цих позицій. Але вони були шоковані, коли гармати, відомі як бутафорські, відкрили шквальний вогонь. Річ у тім, що вночі перед атакою макети гармат було замінено на справжні, що зрештою спрацювало.
Під час проведення операції "Бертрам" було реалізовано масштабні обманні маневри та маскування одних видів техніки під інші, з заміною макетів на справжню техніку перед наступом. Результатом стала абсолютна несподіванка для німецького командування та, як наслідок, розгром німецько-італійських сил під командуванням Роммеля у Другій битві за Ель-Аламейн. Хоча під час цієї битви армія союзників і мала значну перевагу у важкій техніці перед німецько-італійськими військами, але тактика перейти до оборони у пустелі останніх значно ускладнила можливість несподіваного наступу - постійні польоти авіації відслідковували всі маневри та пересування військ союзників.
Підсумовуючи можна сказати, що британські війська провели чудову операцію по дезінформації противника, яка в свою чергу відіграла вирішальну роль в цьому бою та стало причиною поразки німецько-італійських військ.