Операція Антропоїд

Автор: @ddd_spetz

27 травня 1942 року на околиці Праги був смертельно поранений Рейнхард Гейдріх - генерал поліції, обергруппенфюрер СС, начальник головного управління імперської безпеки, а також один із організаторів Голокосту, який на той момент виконував посаду імперського протектора Богемії та Моравії. Гейдріха тоді вважали «третім чоловіком у рейху», а Вальтер Шелленберг (підлеглий Гейдріха) у своїх спогадах навіть назвав його «невидимим стержнем, довкола якого обертався нацистський режим».

Коли Гітлер прийшов до влади, саме Гейдріх та Гіммлер за своєю ініціативою відкрили у Мюнхені перші концтабори – «для перевиховання противників режиму». У 1936 році Гейдріх був призначений начальником СД (внутрішня служба безпеки НСДАП) та поліції Німеччини (до якої входили кримінальна поліція та гестапо). Гімлер офіційно заявив, що поза підозрою у III Рейху лише вождь партії – Адольф Гітлер, до всіх інших у будь-який час можуть прийти люди з гестапо чи СД. І тому вплив Гейдріха та страх, який він усім навіював, були справді величезними. З вересня 1939 року, після

об'єднання спецслужб Німеччини в Головне управління імперської безпеки, Гейдріх, який став заступником Гіммлера, досяг піку своєї могутності. При цьому відносини між ними тепер були далекі від ідилії. Гіммлер підозрював підлеглого, що той став надто незалежним, у бажанні очолити міністерство внутрішніх справ і про всяк випадок збирав на нього компромат.

Після окупації Чехословаччини, ця країна була поділена на дві частини: Словаччина «отримала незалежність», перетворившись на маріонеткову державу з профашистським режимом, Чехія ж увійшла до складу Рейху як

«Протекторат Богемія та Моравія». При цьому вона зберегла власний уряд і навіть невелику армію. Продовжували працювати чеські школи, університети, лікарні, банки. Першим рейхспротектором став колишній міністр закордонних справ Німеччини Костянтин фон Нейрат, котрий практично не втручався у чеські справи, здійснюючи лише загальний контроль. Втім, і особливих приводів для втручання поки що не було. Й. Геббельс тоді залишив такий запис у своєму щоденнику: "Чехи працюють до нашого повного задоволення і роблять максимум можливого під гаслом "Все для нашого фюрера Адольфа Гітлера!"

Але заступник Нейрата, судетський німець Карл Герман Франк, вирішив «підсидіти» шефа. 20 вересня 1941 р. він вирушив до Берліна, щоб переконати найвище керівництво Рейху в тому, що чехи можуть працювати більш ефективно, але «зайва

м'якість» Нейрата заважає йому досягти вражаючих результатів. Однак Гейдріх, якого Гітлер викликав для консультацій з цього питання, доповів фюреру про таємні зв'язки чеського уряду з Москвою та Лондоном. Гітлер розлютився і доручив Гейдріху «навести лад у Празі».

З Нейратом обійшлись досить м'яко: 27 вересня 1941 року його «на час» звільнили від посади «за станом здоров'я». На час його «хвороби» рейхспротектором Богемії і Моравії був призначений Гейдріх, який, прибув у Прагу, заявив, що «роздавить тих, хто виявляє спротив, але нагородить тих, хто готовий бути корисним».

Рейнхард Гейдріх

У перші 12 днів правління Гейдріха було страчено 207 осіб, всього за 7 місяців його управління Чехією було заарештовано 5 000 осіб. Наприклад, 28 жовтня було розігнано студентську демонстрацію, присвячену 21-ій річниці незалежності Чехії. Один із лідерів студентів отримав поранення, від якого помер. 15 листопада почалися нові хвилі мітингів. В результаті 17 листопада було страчено дев'ятьох заарештованих студентів, 1800 – відправлено до концентраційного табору Заксенхаузен. Проте слід сказати, що репресії Гейдріха тривали недовго. Показавши «батіг», він одразу дістав і «пряник»: підвищив норми постачання для чеських робітників (яких було близько 2 млн осіб), наказав виділити 200 000 пар взуття для тих, що були зайняті у військовій промисловості. Було також збільшено кількість цигарок та продуктів, що видаються за картками іншим категоріям громадян. Готелі та пансіонати у Карлових Варах та інших курортах стали будинками відпочинку для робітників.

Крім того, робітникам виділялися безкоштовні квитки на футбол, у театри та кіно, а 1 травня було оголошено святковим днем.

Сам Гейдріх так пояснював свою політику підлеглим: «Мені потрібний тут спокій, щоб чеський робітник повністю включився до німецьких військових зусиль, щоб не знижувалися обсяги постачань, і тутешня індустрія озброєння розвивалася. Само собою зрозуміло, необхідно додати чеським робітникам їжі, адже вони мають виконувати свою роботу»

За словами Мирослава Каха (діяча чеського руху опору), «колабораціонізм серед громадян (Чехії) почав перевищувати розумну міру», і авторитет Едварда Бенеша (керівник Чехословацького уряду у вигнанні) в очах союзників був на критичній позначці. Тому було ухвалено рішення організувати гучну «акцію відплати», яка, за словами начальника військової розвідки Чехословаччини Франтішека Моравця, «по-перше, підняла б престиж Чехословаччини на міжнародній арені. По-друге, її успіх підштовхнув рух народних мас, хоча при цьому плата буде високою». Крім Гейдріха як мішені розглядалися Карл Франк та місцеві колаборанти (наприклад, Еммануель Моравець), але все таки зупинились на Гейдріху.

Вбивство високопоставленого чиновника, Бенеш та його співробітники могли спровокувати відповідні каральні акції німців, що, у свою чергу, повинно було порушити спокійне та розмірене життя місцевого населення та розпочати хвилю протестів. Проблема була в тому, що чеське підпілля було надзвичайно слабким, і виконати задачу не могло. Тому виконавців стали шукати серед військовослужбовців чеської бригади, сформованої на території Англії. До планування операції, яка отримала кодову назву «Антропоїд», було залучено також спеціальні операції Великобританії.

Франтішек Моравець відібрав двох диверсантів, Йозефа Ґабчика та Карела Свободу, які пройшли курс підготовки під Манчестером. Вночі з 3 на 4 жовтня на територію протекторату був закинутий радист Франтішек Павелка, який повинен був налагодити зв'язок із Лондоном. 6 жовтня Карел Свобода отримав травму голови, виконуючи стрибок з парашутом, і був замінений на Яна Кубіша. Через це терміни операції довелося перенести.

Ян Кубіш та Йозеф Ґабчік

Відправка на окуповану територію Ґабчика і Кубіша відбулася вночі з 28 на 29 грудня 1941 року. Літак британських ВПС вилетів з аеродрому в Сассексі о 22 годині і в 2:12 викинув Ґабчика і Кубіша. Ґабчик і Кубіш були екіпіровані револьверами Colt, ручними гранатами, бомбами різних видів і підробленими документами. Диверсанти сховали спорядження і, слідуючи отриманим перед вильотом інструкціям, дісталися до міста Плзеня, де зупинилися в заздалегідь визначених квартирах учасників Руху опору Вацлава Краля і Вацлава Стеліка. Надалі вони налагодили контакти з багатьма іншими активними діячами підпілля.

У квітні 1942 року Гейдріх змінив резиденцію у Празькому Граді на замок Юнгферн Брешан у передмісті Праги. Тепер він щодня їздив до центру міста на автомобілі без охорони, що дозволяло здійснити замах на шляху прямування машини.

Увечері 26 травня Гейдріх відкрив у Празі музичний фестиваль, який мав стати традиційним. Наступного дня Гейдріх збирався виїхати у справах до Берліна. Уранці 27 травня Ґабчик і Кубіш чекали на автомобіль Гейдріха на так званому Кобиліському повороті в районі Лібень. На крутому та вузькому повороті машина повинна була пригальмувати. Попереду стояв Йозеф Валчік, що входив до однієї з двох груп парашютистів, скинутих 29 грудня. Він повинен був подати сигнал про наближення Гейдріха за допомогою кишенькового дзеркальця. Ґабчик був озброєний складним пістолетом-кулеметом «STEN», а Кубіш тримав при собі бомбу.

Перехрестя на якому відбувався замах

Автомобіль Гейдріха під'їхав до місця, де його чекали агенти, о 10.32. Коли машина загальмувала біля повороту, Ґабчик вихопив пістолет-кулемет і спробував вистрілити в Гейдріха впритул, але пістолет-кулемет заклинило. Водій Гейдріха за наказом шефа зупинив машину, а сам Рейнхард спробував дістати пістолет. Тоді Кубіш кинув в машину бомбу, але промахнувся, і бомба вибухнула за правим заднім колесом, поранивши як Гейдріха, так і Кубіша (йому злегка зачепило обличчя обломками). Тяжкопоранений Гейдріх отримав перелом ребра і осколкове поранення селезінки, в яку потрапили металеві деталі оббивки автомобіля та кусок мундира. Його доставили у госпіталь де близько полудня він був прооперований. Гейдріху видалили селезінку. 27 травня до госпіталю прибув особистий лікар Гіммлера Карл Гебхардт. Він прописав хворому великі дози морфіну. Вранці 3 червня стан Гейдріха покращився, але вже близько полудня він впав у кому і помер наступного дня. Причиною смерті було зазначено зараження внутрішніх органів, ослаблених через вилучення селезінки.

Автомобіль Гейдріха після вибуху

Після смерті Рейнхарда Гейдріха абверу та гестапо вдалося дізнатись хто, як і навіщо це спланували. В результаті у знак помсти вони вбили близько 1000 цивільних людей, та і це ще не все. Родину ініціатора операції Франтішека Моравця закатували. Нацистам вдалося знайти і самих учасників замаху. Вони ховалися в крипті кафедрального собору святих Кирила і Мефодія Чеської православної Церкви в Празі.

18 червня війська під командуванням бригаденфюрера СС Карла фон Троєнфельда провели штурм церкви. Опинившись у безвихідній ситуації, захисники церкви наклали на себе руки, а Ян Кубіш помер від поранень.

Після вбивства Гейдріха хвиля терору прокотилась всіма країнами. Чехословацьким військовим довелося заплатити життям за смерть “Празького різника”. В намагання врятувати світ вони провернули операцію яка коштувала багатьох життів.