top of page

НРС-2 "Взмах"

НРС-2 "Взмах" – спеціальний стріляючий ніж, який був розроблений в радянському союзі.

 

ТТХ НРС-2 "Взмах"

Довжина: 280 мм

Довжина клинка: 160 мм

Маса: 570 г

Калібр: 7.62х40 мм

Довжина ствола: 60 мм

Початкова швидкість польоту кулі: 200 м/с

Прицільна дальність: до 25 м

 

Історія та конструкція

В 1970-х роках в радянському союзці на Тульському збройовому заводі був розроблений стріляючий ніж, який отримав офіційні назву НРС - ніж розвідника спеціальний. Ніж НРС поєднує в собі власне бойовий ніж розвідника з вбудованим у його рукоятку однозарядним стріляючим пристроєм під безшумні спеціальні патрони СП-3.

 

Однак в 1983 році на озброєння спецпідрозділів Міністерства оборони та КДБ був прийнятий новий безшумний комплекс, що включав 7,62-мм пістолет ПСС і патрон СП-4. З появою нового патрона постало питання і про модернізацію НРС під новий набій. І згодом в 1986 році новий стріляючий ніж під офіційною назвою НРС-2 "Взмах" який вже використовував набої СП-4 був прийнятий на озброєння.

Ніж розвідника стріляючий НРС-2 відрізняється від НРС насамперед використанням досконалішого і потужнішого безшумного патрона 7.62х40 СП-4 замість 7.62х35 СП-3. НРС-2 також має злегка змінену форму клинка.

 

Спеціальний ніж розвідника, що стріляє, являє собою ніж із фіксованим клинком завдовжки 160 мм і порожнистим пластиковим руків'ям. У порожнину рукоятки з тильного боку встановлюється однозарядний стріляючий пристрій із коротким стволом, спрямованим у протилежний клинку бік. Для заряджання ствол витягується з рукоятки і в нього вставляється патрон. Потім ствол встановлюється назад у рукоятку ножа і фіксується в ній. А самі піхви ножа пластикові та мають збоку кусачки, що дозволяють перекушувати сталевий дріт діаметром до 2,5 мм.

Зведення ударно-спускового механізму здійснюється спеціальним важелем, розташованим на бічній поверхні рукоятки ножа. У задній частині руків’я розташований маленький важіль запобіжника і спускова кнопка. А прицільні пристосування даного ножа складаються з прорізу цілика, виконаного в гарді ножа, і з мушки, розташованої в наверші рукоятки. Особливість прицільних пристосувань ножа в тому, що нормальне прицілювання можливе лише за умови знятих піхвах, але під час пострілу стрілець змушений тримати ніж вістрям клинка, спрямованим собі в обличчя.

Після пострілу для перезаряджання необхідно витягти з рукоятки ствол зі стріляною гільзою і потім, використовуючи як зачіп спеціальний виріз у гарді ножа, витягти гільзу з патронника та зарядити новий набій і повторити маніпуляцію у зворотному порядку, щоб зарядити ніж.

 

Формально прицільна дальність стрільби зі стріляючого ножа становить 25 метрів, проте в реальних бойових умовах стрільба можлива лише на найменших дистанціях.

 

 

803 перегляди0 коментарів

Останні пости

Дивитися всі

Comments


bottom of page