Меїр Даган народився 30 січня 1945 року на Херсонщині у вагоні потяга, яким його родина діставалась із Сибіру до Польщі. Батьки Меїра були польськими євреями-біженцями з міста Луків, яких в 1939 році після початку Другої світової війни вислали до Сибіру. Даній категорії переміщених осіб було дозволено повернутися на батьківщину в кінці 1944 року, коли між радянським і польським урядом у вигнанні була досягнута домовленість про дозвіл виїзду особам польської та єврейської національностей, які проживали в Польщі до 1939 року. До 1950 року Меїр мешкав у Польщі, а пізніше з родиною іммігрував в Ізраїль, у містечко Лод неподалік від Тель-Авіву. Більшість членів родити Меїра Дагана були репресовані під час Голокосту, тому із самого дитинства він знав, що стане саме тією людиною, яка буде захищати свою країну і свій народ за будь-яку ціну і буде робити все можливе, щоб запобігти повторенню Голокосту.
В 1963 році Меїр Даган вступає на службу в Армію оборони Ізраїлю. Попри свої екстраординарні навички поводження з ножем і чудові навички стрільби, він не потрапив до елітного підрозділу Сайрет Маткаль, і почав свою службу в парашутно-десантних військах. Меїр приймав участь у Шестиденній війні й навіть отримав поранення, наступивши ногою на фугас – відтоді він кульгав і часто ходив з тростиною.
Після закінчення Шестиденної війни, яку араби програли, Ізраїль окупував Сектор Гази. Ця окупація не сподобалась арабам і вони почали вести свою війну, використовуючи терористичні методи. Звичайно, що в Секторі Гази жили й мирні, ні в чому не винні люди, але в цьому і полягає тактика терористів. Вони ховаються серед цивільних і прикриваються ними. Вже на початку 70-х років теракти в Секторі Гази стали регулярними для ізраїльтян – то підрив бомби в людному місті, то розстріл автобуса, однак 2 січня 1971 року стало переломною датою у конфлікті арабів з євреями.
2 січня 1971 року граната терориста забрала життя 2 дітей (п’ятирічної Ебігейл і 8 річного Марка). Саме після цього теракту генерал Арієль Шарон вирішив, що тероризму треба покласти край. Він віддав наказ створити невеликий підрозділ, який мав би шукати та знищувати терористів не конвенційними методами. Головним у цьому підрозділі був назначений Меїр Даган, а самого відомства офіційно навіть не існувало.
Пізніше Меїр Даган створив в середині секретного відомства підрозділ Рімон. Командос перевтілювались в арабів, змішувались з натовпом і просто під носом у терористів шукали своїх жертв, які мали бути ліквідовані. Зазвичай в цей підрозділ набирали людей східної зовнішності, щоб вони не виділялись. Під виглядом арабів, Меїр зі своїми бійцями знешкоджував заздалегідь визначені цілі. Вони ніколи не вбивали ні жінок, ні дітей, а ліквідовували лише тих, хто мав підтвердженні зв’язки з тероризмом. Точної кількості проведених операцій по ліквідації терористів не відомо, проте у відкритих джерелах є декілька епізодів успішних операцій під командуванням Меїра.
Влітку 1971 року, вже бувши капітаном, він разом зі своїм загоном, в рамках операції "Хамелеон" замаскувались під арабів і ліквідували лідерів терористичної організації "Народний фронт визволення Палестини" в Бейт-Лахії. На той час йому було двадцять шість, але він уже був відомий у армії як сміливий і неординарний командир.
Меїр Даган разом зі своїми колегами робили все можливе, щоб викорінити тероризм з Сектора Гази, але остаточно покласти цьому край не вийшло. Терористи постійно змінювали дислокацію. Зрозумівши що Сектор Гази більше не може слугувати як надійне прикриття вони перемістилися до Лівану. Територію, яка прилягала до північного кордону Ізраїлю контролювала організація визволення Палестини. В Бейруті вони сконцентрували свої основні сили та звідти скоювали теракти на території Ізраїлю - підриви, розстріли, поодинокі напади. Коли у 1982 році почалася війна в Лівані, Меїр Даган зі своєю бригадою одним із перших зайшов у Бейрут.
Військова операція Ізраїля на території Лівану яка проходила в 1982 році й отримала назву “мир для Галілея” мала на меті знищити повністю Організацію “Визволення Палестини”. Це було жорстока операція, в якій ізраїльтяни втратили понад 600 людей, а майже 4000 отримали поранення, а ОВП зі свого боку втратили до 2000 людей, і майже 6000 потрапили в полон.
В МеїраДагана у цій війні була особлива роль, він був комендантом зони безпеки у південному Лівані. Фактично, він мав знаходитись в комфортному кабінеті та підписувати папери. Натомість він вдавався до старих перевірених методів – перевдягання. Він шукав терористів і ліквідовував їх. Цього разу вже сам, без команди. Під час своєї “незвичної роботи” він отримав прізвисько – цар тіней, за майстерне вміння перевтілюватись в сотні різних особистостей.
В 1984 році після закінчення війні в Лівані й загрози зі сторони Лівану для Ізраїля фактично не було, Меїр Даган продовжував перевдягатись в арабів і самостійно ходити коло штаб-квартири терористів неподалік Бейрута і ліквідовувати їх. Аналогічні методи він використовував під час двох Палестинських інтифад.
В 1995 році Меїр приймає рішення звільнитись з військової служби та поринути в цивільне життя. Проте довго відпочивати йому не прийшлось. Вже у 2002 році йому запропонували посаду директора Моссаду. Посаду запропонували Дагану не через те, що він вмів дипломатичним шляхом розв'язувати проблеми, а через те що саме у 2002 році Моссад почав занепадати через невдалі операції. На той момент директором Моссаду мала стати людина, яка оголосить війну Ісламському терору і зможе зупинити Іранську ядерну програму. Зі всіх кандидатів на цю посаду ідеально підходив саме Меїр Даган. Він був не з тих, хто буде шукати дипломатичні методи розв'язання питань. В нього був тільки 1 метод – вбивство.
Своїм колегам Меїр Даган казав: “Заради захисту цивільних, держава інколи мусить робити те, що суперечить нормам демократії. Межі дозволеного можуть розмиватись. Саме тому командир мусить бути впевнений що його люди – найкращі. Найбрудніші акції треба здійснювати найчеснішими”.
Після того як Меїр Даган очолив Моссад, він його реформував. За його наказом були створенні спеціальні бойові підрозділи. В реформованому Моссаді акцент робився саме на фізичне розв'язання питань, а не на дипломатичне. Найголовнішою реформою МеїраДагана було налагодження зав’язків з іноземними спецслужбами. Правління Дагана стало початком інтеграції Моссаду у світове розвідувальне співтовариство.
МеїраДагана називали "людиною, яка врятувала честь Моссаду", здійснивши низку екстраординарних дій: знищення сирійської ядерної програми та безліч нещадних дій проти ядерної програми Ірану, а також ліквідація найвищих терористичних лідерів у Лівані та Сирії. Під його керівництвом ізраїльська розвідка також провела низку операцій проти таких терористичних організацій, як "Хезболла", "Хамас" та "Ісламський джихад".
Цікавим фактом з особистого життя Дагана було те, що в кожному його кабінеті знаходилась одна й та сама велика фотографія. На фотографії був зображений старий єврей, який знаходився на колінах перед двома німецькими солдати які були озброєнні полицею та пістолетом. Цей старий єврей був дідом МеїраДагана. Його вбили за кілька секунд після того, як зробили з ним фотографію в польському містечку Луків. Не зміг виграти свою особисту битву з раком і помер 17 березня 2016 року в Тель-Авіві.
Comments