.png)
Гвинтівка M14 — американська автоматична гвинтівка під набій 7,62×51 мм.
ТТХ гвинтівки M14
Довжина: 1126 мм
Довжина ствола: 559 мм
Калібр: 7,62×51 мм
Маса: 4,1 кг (без набоїв)
Прицільна дальність: 600 м
Темп стрільби: 700-750 пострілів/хвилину
Ємність магазину: 20 набоїв
Історія
Досвід бойових дій військ у Другій світовій війні показав, що штатна гвинтівка M1 Garand за всіх її переваг потребує серйозної модернізації. Найбільші нарікання викликала система живлення гвинтівки M1 Garand з використанням пачок на 8 набоїв, що не допускали дозарядки напівпорожнього магазину. А газовий механізм з великою довжиною і масою рухомих частин викликав зниження купчастості стрільби.
Після закінчення війни американці почали роботи зі створення нового набою, який за менших габаритних розмірів зберіг би балістичні характеристики набою 7,62×63 мм.
На початку 1950-х років новий набій був створений. Ним встав набій в калібрі 7,62×51 мм і він був прийнятий на озброєння армії США в 1952 році, а в 1954 році - стандартизований як штатний набій НАТО.
Під цей набій було розроблено наступний прототип гвинтівки - Т37, який відрізнявся тим, що газовідвідну камеру було перенесено трохи назад від дульного зрізу. Подальші розробки і випробування привели до створення прототипу Т44, що відрізнявся від Т37 головним чином модифікованою газовою системою, в якій схему з довгим ходом поршня було замінено схемою з коротким ходом.
У 1954-56 роках у США було проведено порівняльні випробування гвинтівки Т44 та її головного конкурента - гвинтівки FN FAL. Спочатку американська гвинтівка Т44 сильно поступалася бельгійській системі, однак у випробуваннях на морозі бельгійська гвинтівка спочатку показала себе помітно гірше. У підсумку обидві гвинтівки показали однаково прийнятну надійність і точність стрільби, але Т44 була легшою майже на півкілограма, мала менше деталей і була конструктивно близькою до вже добре освоєної у виробництві та у військах гвинтівки M1. При цьому на момент закінчення випробувань уже було очевидно, що FN FAL надійде на озброєння ключових союзників США по блоку НАТО - Канади і Великої Британії.
Головним же чинником, що визначив перемогу Т44, було те, що Т48 / FN FAL не була "Made in USA". У 1957 році прототипи Т44Е4 і Т44Е5 були стандартизовані і прийняті на озброєння Збройних Сил США під позначеннями М14 і М15. Варіант М15 передбачалося використовувати як зброю підтримки взводу (легкий ручний кулемет), для чого його оснащували масивнішим стоволом і сошками, проте з міркувань економії гвинтівку М15 передумали виготовляти.
Загалом, гвинтівка М14 у момент своєї появи цілком задовольняла американських військових. Вона була досить легкою, мала велику ефективну дальність стрільби і хорошу точність.
Виробництво гвинтівок M14 було налагоджено на таких підприємствах:
Спрингфілдський арсенал, Спрингфілд, Массачусетс;
Olin Corporation, Іст-Олтон, Іллінойс;
Winchester Repeating Arms Company, Нью-Гейвен, Коннектикут;
Harrington & Richardson Corp., Вустер, Массачусетс;
TRW Inc., Клівленд, Огайо.
Однак M14 виявилася малопридатною до нових умов війни, що швидко показали бойові дії США у В'єтнамі. М14 була занадто довгою для боїв у джунглях, велика маса кожного патрона знижувала ношений боєзапас до неприйнятно малого, вести вогонь чергами з гвинтівки прицільно було можливо лише з сошок або упору.
У результаті, Армії США довелося терміново приймати на озброєння новий зразок - Armalite AR-15/M16 під малокаліберний проміжний патрон 5,56×45 мм. У 1963 році було оголошено про намір замінити в збройних силах США М14 на 5,56-мм зброю. Проте, M14 була основною гвинтівкою в Корпусі морської піхоти аж до 1967 року, а надалі зберігалася на озброєнні у ВМС США та Національній гвардії.
Дана гвинтівка за весь час приймала участь у багатьох військових конфліктах та перебувала на озброєні в таких країнах як - США, Ізраїль, Литва, Латвія, Естонія, Польща, Аргентина, а на сьогоднішній день дана зброя також перебуває на озброєні Збройних сил України.
Конструкція
М14 — автоматична гвинтівка з магазинним живленням. Ударно-спусковий механізм - курковий, на кшталт М1 Garand, але з додаванням механізму, що дає можливість стріляти чергами.
Затвор у даній гвинтівці по конструкції також схожий з затвором М1 Garand, а замикання здійснюється за рахунок 2 бойових упорів, що входять у вирізи ствольної коробки.
Перемикач режимів вогню знаходиться на правій стороні ствольної коробки, над спусковим гачком. Також дана зброя має затворну затримку.
Магазини у цій гвинтівці використовуються коробчаті, відокремлені, дворядні, на 20 набоїв. Спорядження магазинів може здійснюватися без від'єднання від зброї за допомогою стандартних обойм на 5 набоїв, для чого на верхній частині ствольної коробки зроблені напрямні для обойм.
Важіль запобіжника виконаний в передній частині спускової скоби. А прицільні пристосування складаються з регульованого діоптричного цілик на задній частині ствольної коробки і мушки.
Модифікації
M14A1 — модифікація 1963 року. Передбачалося використовувати M14 як легкий ручний кулемет, щоб замінити застарілу гвинтівку BAR М1918А2. Для цього до прикладу додали пістолетне руків'я, оснастили гвинтівку сошками, складним переднім руків'ям і знімним дульним гальмом-компенсатором.
M14M (M14, Modified) — комерційний варіант. Самозарядна гвинтівка з можливістю стрільби тільки одиночними пострілами.
M1A — комерційний самозарядний варіант виробництва «Springfield Armory» який комплектується магазинами на 5, 10 або 20 патронів.
M1A-A1 Bush — модифікація M1A, комерційний самозарядний варіант виробництва «Springfield Armory», з новим ложем та ствольною накладкою, котрі виготовлені з пластику й скловолокна.
M1A SOCOM 16 — модель 2004 року зі скороченим до 16 дюймів стволом і зміненою газовідвідною системою.
M1A SOCOM II — модель 2005 року, модифікація M1A SOCOM 16 з прицільною планкою Пікатінні.
M14 National Match — комерційний варіант. Гвинтівка з покращеною обробкою каналу ствола і деталей ударно-спускового механізму.
M21 — марксманська гвинтівка, розроблена в 1960-ті роки на основі гвинтівки M14 National Match.
M25 Sniper Weapon System — снайперська гвинтівка, розроблена на початку 1990-х років для спецпідрозділів армії і ВМС США.
United States Marine Corps Designated Marksman Rifle — снайперська гвинтівка 2001 року для морської піхоти США з новою прикладом «McMillan Tactical M2A», оснащена планкою Пікатінні і сошкою «Harris S-L bipod».
Mk 14 Mod 0 Enhanced Battle Rifle — снайперська гвинтівка 2004 року для спец. підрозділів ВМС США, з новим ложем виробництва «Smith Enterprise Inc.», новим стволом, телескопічним регульованим прикладом, пістолетним руків'ям, сошками, планкою Пікатінні та зміненим полум'ягасником.
