В'єтнамські пастки для американських солдатів

Під час війни у В'єтнамі американці зіткнулися з одним несподіваним і дуже неприємним сюрпризом - великою кількістю в'єтнамських пасток. Через природні особливості місцевості - густі джунглі, безліч річок і боліт, a також слаборозвинену дорожню мережу, американці не могли використовувати повною мірою автотранспорт, і були змушені для переміщення військ покладатися на вертольоти, у величезній кількості. Самими ж в'єтнамськими джунглями, в глибині території, американські війська, не маючи іншої можливості, були змушені пересуватися і воювати пішки. І це в умовах середньої літньої температури понад З0 градусів і стовідсоткової вологості. Також варто пам'ятати, що таке сезон дощів у В'єтнамі - коли тропічні дощі майже не припиняючись ідуть по кілька місяців, заливаючи водою величезні простори.

B таких специфічних умовах, коли навіть нечисленні ґрунтові дороги перетворюються на непрохідне місиво, a використання авіації проблематичне, технічна перевага американської армії певною мірою нівелюється і в'єтнамські пастки стають вельми ефективними та смертельними. Нижче представлено найпопулярніші з них:

Punji

Знаменита пастка Punji – встановлювалася на лісових стежках, будучи замаскованою під тонким шаром трави, листя, або ґрунту, її було важко виявити. Розмір пастки був розрахований точно під ногу людини. Якщо наступити на таку пастку, нога провалюється в яму в середині якої знаходиться велика кількість кілків які під вагою тіла пробивають ногу. В відкритих джерелах присутня інформація, що самі кілки інколи змащували шкідливими речовинами для того щоб викликало зараження крові.

Велика Punji

Велика Punji – збільшений варіант звичайної пастки Punji, однак вони існували різних конструкцій. Одна з найстрашніших великих Punji - з кришкою, що обертається. Кришка була закріплена на бамбуковому стовбурі і вільно оберталася, завжди повертаючись у строго горизонтальне положення. З двох боків кришка покривалася травою, листям. Наступивши на кришку-платформу, жертва провалювалася в глибоку яму (З метра і більше) з кілками, кришку провертали на 180 градусів, і пастка була знову готова.

Bamboo

Пастка Bamboo – встановлювалася в дверях сільських будинків. Варто було відчинити двері, як з отвору вилітала невелика колода з гострими кілками. Іноді такі пастки, але вже у вигляді великої колоди з кілками і механізмом спрацьовування з використанням розтяжки, встановлювали на стежках у джунглях. У густих заростях колоду замінювали на кулясту конструкцію.

Whip Trap

Пастка Whip Trap - часто встановлювалася на стежках у джунглях. Для цього підгинався стовбур бамбука з довгими кілками на кінцях і через блок з'єднувався з розтяжкою. Варто було зачепити дріт, і вивільнений стовбур бамбука з кілками з усієї сили бив у ділянку від колін до живота.

Bucket Trap

Пастка Bucket Trap – відро з кілками, a часто з великими рибальськими гачками, вкопували в землю та маскували. Увесь жах цієї пастки полягав у тому, що кілки міцно кріпилися у відрі під кутом донизу, і в разі потрапляння в таку пастку ногу неможливо було витягнути та доводилося викопувати відро.

Side Closing Trap

Пастка Side Closing Trap – дві дошки з кілками скріплювали еластичною гумою, розтягували, між ними вставляли тонкі бамбукові палички. Варто було провалитися в таку пастку, зламавши палички, як стулки зачинялися якраз на рівні живота жертви.

Spike Board

Пастка Spike Board – ці пастки, як правило, встановлювали в неглибоких водоймах, болотах, або калюжах. Варто було наступити на натискну пластину - і інший кінець дошки з кілками з силою бив угору і в бік того, хто наступив.

Пастка-патрон

Пастка-патрон натискної дії в бамбуковому контейнері. Пастка нагадувала невелику ямку в якій був встановлений патрон, який в свою чергу був встановлений на цвяху. Могли використовуватися різні патрони, зокрема й мисливські з дробом або картеччю.

Pineapple

Pineapple – дана пастка була виконана у формі розтяжки з гранати або будь якого іншого боєприпасу. Розтяжка - встановлювалася на землі або близько від неї. Однак становище ускладнювалося тим, що в джунглях, у напівтемряві, помітити пастку дуже складно, і тим паче при сорокоградусній спеці і стовідсотковій вологості, які явно не сприяють концентрації уваги.

Щоб у пастки не потрапляли свої, в'єтнамці розробили цілу сигнальну систему з розташованих певним чином паличок, листя і зламаних гілок. Досвідчена людина за цими позначками могла визначити не тільки, що поруч встановлено пастку, а й тип цієї пастки. Але не можна сказати, що американці не боролися з цим. Пастки і сигнальна система ретельно і постійно вивчалися. З особовим складом проводили регулярні заняття та видавали кишенькові інструкції з пасток і їх знешкодження.