Вивчення слідів людей і техніки

Вивчення слідів людей

Люди під час руху залишають характерні сліди. При уважному вивченні слідів можна встановити приблизну кількість тих, хто пройшов, їхній фізичний стан і багато іншого. Для правильного читання слідів потрібно знати, як утворюється звичайний слід ноги. Коли людина йде, вона ступнею ноги залишає сліди на ґрунті: спочатку вона робить упор на каблук виставленої вперед ноги, потім вагу маси поступово переносить на всю ногу (на ґрунті відбивається слід підошовної частини взуття) і, нарешті, робить поштовх носком, змушуючи тіло рухатися вперед. Кожен із зазначених елементів механізму руху людини має, з погляду утворення сліду і впливу на ґрунт, свої характерні особливості, важливі для визначення напряму руху, давності залишеного сліду і отримання деяких відомостей про саму людину. З короткого опису механізму утворення сліду видно, що відбиток сліду на ґрунті ніколи не буде однаковим. Глибина сліду в ділянці шкарпетки буде найбільшою, оскільки саме шкарпеткою людина робить свого роду поштовх, рухаючи тіло вперед.

Нога, переміщаючись від однієї площі опори до іншої, утворює один крок. За його середню довжину прийнято вважати 0,75 м. Знаючи механізм утворення сліду під час ходьби, неважко встановити, куди рухалася людина або група людей. Такими ознаками є:

- найбільша глибина сліду буває в тій його частині, що звернена в бік руху, оскільки саме носком людина робить свого роду поштовх, рухаючись уперед;

- зсув ґрунту, як правило, відбувається від передньої частини сліду в бік, протилежний напрямку руху;

- окремі невеликі грудочки ґрунту викидаються вперед, у бік руху, а у слідів на піску і на снігу, якщо нога занурюється глибоко, утворюється невеликий валик ґрунту на боці, протилежному напрямку руху. Напрямок руху можна визначити і за іншими характерними ознаками. Прим'ята трава нахилена в бік руху, камінчики, грудки ґрунту та інші предмети теж зрушуються вперед, у бік руху; після переходу через калюжі та заболочені місця (ділянки) на ґрунті залишаються вологі сліди й частинки бруду. Якщо людина перестрибувала через канави та інші перешкоди, то добре видно сліди поштовху і приземлення. Зламана гілка чагарнику, виявлена поблизу, свідчить про напрямок руху. Якщо людина несе вантаж, то для стійкості вона ставить ступні ніг ширше і паралельно одна одній, при цьому зменшується розмір кроку. Сильно втомлена, хвора або поранена людина волочить ноги. "Поволока" - слід, який залишає волочіння підборів під час постановки ноги - зазвичай довший, ніж "виволока" - слід, який залишає носок під час підняття ніг. Якщо людина поранена, це неминуче відбивається на її слідах, навіть якщо немає крапель і плям крові на ґрунті. Лінія руху буде, як правило, ламаною, звивистою, можуть бути кроки в бік, сліди тупцювання на місці, лежання, переповзання або сидіння, зупинки з опорою на дерево або інший предмет. Якщо людина кульгає, то довжина кроку хворої (пораненої) ноги буде помітно коротшою за довжину кроку здорової, а слід хворої ноги менш чітким, частковим (лише слід носка). Відсутність яскраво виражених ознак заднього поштовху, короткий крок свідчить про неквапливість, обережність ходи і, навпаки, сильний поштовх носком, що залишає глибокий слід, і широкий крок (85-90 см) показують, що людина бігла.

Вивчення слідів бойової техніки

Вид гусеничної бойової техніки за слідом можна встановити досить легко, знаючи її основні характеристики, насамперед ширину колії та особливості малюнка відбитків гусениць, залишених на ґрунті. Існують брошури зі зразками слідів різної бронетехніки, де вони зведені в таблицю з фото-зразками. Однак важче визначити вид колісної техніки за відбитком сліду, бо однакова техніка може мати різні відбитки шин і навпаки. Вид колісної техніки краще визначати на поворотах, бо саме тут видно сліди всіх її коліс. Під час вивчення слідів необхідно вміти визначати вид і кількість бойової техніки (транспорту), напрямок руху і давність сліду. Напрямок руху бойової техніки і транспортних засобів визначається, в основному, за характерними ознаками залишених слідів: -вершини кутів у сліді протектора шини підвищеної прохідності, як правило, звернені в бік, протилежний руху;

- ґрунт під виступом протектора або гусениці ущільнюється дещо більше в бік, протилежний напрямку руху;

- краплі рідини (мастила), що впали по ходу руху, витягнутими тонкими кінцями вказують у бік руху;

- частинки ґрунту відкидаються колесом або гусеницею в бік, протилежний напрямку руху;

- трава і чагарники приминаються в бік руху;

- бруд і вода при переїзді через калюжі, канави, болота зазвичай розбризкуються в боки і вперед, а в напрямку руху залишається вологий слід;

- колісна техніка на поворотах утворює колесами кут розбіжності колії і кут сходження, причому кут сходження завжди буде спрямований у бік руху;

- гусенична техніка на повороті утворює ширший слід, при цьому розширення сліду і викид ґрунту йде в бік, протилежний повороту, а під час повороту на місці поперечні борозни, утворені затиснутою (зупиненою) гусеницею, увігнутою стороною обернені в бік руху;

- якщо на дні сліду коліс утворилися виступи, то їх полога частина звернена в бік руху;

- слід гальмівного шляху наростає поступово і різко обривається в тій стороні, куди йшла машина;

- при виїзді з ґрунтової дороги на шосе, особливо за вологого ґрунту, на асфальті залишаються частинки ґрунту, що вказують напрямок руху.

Дуже важко, а іноді й неможливо встановити вид і кількість техніки, якщо дорогою пройшла змішана колона, оскільки сліди одних видів транспорту затираються слідами інших. У цьому випадку слід для вивчення слідів знайти таке місце, де колона зупинялася або відбувався об'їзд застряглої (зупиненої) машини.