Битва за Бастонь

Битва за місто Бастонь – битва яка розпочалась в грудні 1944 року між американськими і німецькими військами у Бельгійському місті Бастонь і його околицях. Дану битву також називають осада Бастоні і відбувалась вона під час зимового наступу німецьких військ в Арденнах.

Коли командування союзників з'ясувало, що німецька армія готується до наступу через Арденни на Бельгію, вони розпочали масове переміщення військ, щоб посилити ключові точки фронту. Частиною цих переміщень стало розгортання в Бастоні 101-ї повітряно-десантної дивізії, бойової групи "Б" 10-ї бронетанкової дивізії і 463-го дивізіону польової артилерії.

Варто зазначити, що утримання союзниками містечка Бастонь зменшувало швидкість німецького наступу і відігравало дуже важливо роль. Для успішного наступу, із захопленням гавані Антверпена, оточенням і розгромом армій союзників, механізованим частинам німців потрібно було наступати дуже швидко, для чого, своєю чергою, вони мали наступати дорогами. Усі сім головних доріг в Арденнах сходилися біля маленького міста Бастонь, і якщо б місто  було захоплене то це б призвело до пришвидшення наступу німецьких колон і поліпшило б їх постачання в Аденській операції.

І ось 19 грудня 1944 року розпочалась осада Бастоні. Сили союзників були оточені частинами німецької 5-ї танкової армії. Самі захисники поступалися німцям у чисельності і страждали від нестачі зимового обмундирування. Через найгіршу за останні роки зимову погоду оточених неможливо було ні забезпечити тактичною авіапідтримкою, ні налагодити постачання повітрям. І їм доводилося розраховувати виключно тільки на себе.

Німецькі війська атакували різні ділянки периметра оборони міста одну за одною, порушуючи один із принципів військової стратегії - масоване застосування військ в одному місці. Це грало на руку американцям, оскільки вони могли підтягувати війська з інших ділянок, і зменшувало кількісну перевагу німців.

463-ї дивізіон польової артилерії складалася зі 105-мм гаубиць M2A1 і 155-мм M40. Вони активно діяли в перші дні облоги, стріляючи по всьому кільцю облоги при спробах німців прорвати оборону. А бойовий дух військ союзників по всьому Західному фронту підтримувався звістками про завзятість захисників обложеного міста.

Коли генералу Ентоні Маколіффу (командиру 101-ї дивізії) повідомили, що німці висунули їх ультиматум, щодо капітуляції, він спочатку прийняв це як знак того що німці мають намір здатись йому в полон, але коли його підлеглі йому детально пояснили він сказав: "Us surrender? Aw, nuts!" 

До 23 грудня 1944 року американські артилеристи майже повністю витратили свій боєзапас, залишилось тільки мала кількість снарядів на випадок танкової атаки німців. Через це дивізіон не продовжував обстріл німецьких позицій до надходження нового постачання боєкомплекту. І того ж дня, 23 грудня погода покращилось і літаки союзників почали продовжувати польоти і скидати оборонцям найнеобхідніше: їжу і боєприпаси. А наступного дня після Різдва одній із частин 3 армії Паттона, 37-му бронетанковому полку, вдалося прорвати блокаду. Битва тривала з 19 грудня 1944 до січня 1945, а основна фаза - до 25 грудня.