top of page
  • Фото автораgegure

Автоматичний Пістолет Стєчкіна

Автор: @ddd_spetz

Автоматичний пістолет Стєчкіна (АПС) - пістолет калібу 9×18 мм з кобурою-прикладом, що міг вести вогонь як одиночним, так і автоматичним вогнем.


ТТХ Автоматичний пістолет Стєчкіна

Калібр: 9х18мм

Довжина зброї: 225мм

Довжина ствола: 140 мм

Висота: 150мм

Маса без патронів: 1220г

Ємність магазина : 20 патронів

Прицільна дальність: 50-75м


У 1948-му році студент Тульського механічного інституту при захисті дипломної роботи на тему «Самозарядний пістолет калібру 7,62мм» підготував креслення, а крім того, виготовив дослідницький зразок і провів випробовування холостими патронами. Звали молодого таланта Ігор Якович Стєчкін. Кажуть, що на захисті диплома молодий зброяр у відповідь на зауваження одного з викладачів, що даний пістолет навіть стріляти не буде, вистрілив зі свого дослідницького зразка в стелю. Тим самим продемонстрував викладачеві що той не правий.

Після інституту Ігор Стєчкін отримав направлення на роботу в ЦКБ-14 (конструкторське бюро). Там йому доручили проектувати пістолет під 9-мм патрон, здатний вести як одиночну, так і автоматичну стрільбу на дистанції до 200 м, з магазином великої ємності. Стєчкін почав розробляти новий пістолет. Після затвердження він виготовив перший дослідний зразок, який мав магазин на 20 патронів.


З 1948 року по 1949 рік пістолет проходив заводські випробовування. Потім з 16 квітня до 22 червня 1949 року відбувались випробування на полігоні й участь в конкурсі на створення основного пістолета для радянських збройних сил. Окрім молодого таланту, в конкурсі брали участь куди більш досвідчені зброярі такі як Калашніков та Воєводін, що надали свої зразки зброї, тому в такій компанії Ігор Стєчкін був своєрідною «темною конячкою». Але саме Стєчкіну судилося виграти конкурс і обійти конкурентів. Зразки Воєводіна і Калашнікова не пройшли випробувань. Воєводін знявся з конкурсу, а Калашніков через деякий час представив дороблену модель, але вона також не повністю відповідала заявленим тактико-технічним вимогам. А краще всього їм відповідав як раз пістолет Стєчкіна.


В 1951-му році Автоматичний Пістолет Стєчкіна (АПС) був прийнятий на озброєння Радянської Армії. Він призначався як особиста зброя деяких категорій військовослужбовців, які згідно з штатом не озброювалися автоматом Калашнікова, карабіном СКС, або пістолетом системи Макарова.

До таких категорій відносилися, наприклад, члени екіпажів танків та бойових машин, розрахунки гармат (артилеристів), гранатометники, кулеметники станкових кулеметів, шифрувальники та певна категорія офіцерів. При цьому справедливо вважалося, що пістолета Макарова не буде достатньо для їх самооборони у разі бойового зіткнення з супротивником.


Порівняно з пістолетом Макарова, АПС забезпечував більшу вогневу силу та бойову ефективність, за рахунок більшої ємкості магазину та більш довшого ствола. Крім цього, для підвищення точності стрільби до пістолета додавалася кобура-приклад, яку за необхідністю можна кріпити до руків'я пістолета.

Пістолет з дерев’яним прикладом


Пістолет АПС побудовано на основі принципу дії автоматики з вільним затвором. Курковий ударно-спусковий механізм подвійної дії дозволяє відкрити вогонь як самовзводом так і попереднім ручним зведенням курка. Ручний запобіжник розташований на затворі та у безпечному положенні блокує ударник та затвор. Крім цього, запобіжник виконує роль перемикача режиму вогню, дозволяючи вибирати режим одиночних пострілів, або автоматичного вогню. Приціл оригінальної конструкції має установки для прицілювання на відстань 25, 50, 100 та 200 метрів.


AПС добре зарекомендував себе в бойових умовах, але - в мирний час виявився не затребуваним через значну вагу та масивність. В кінці 50-x пістолет зняли з виробництва, а з 1981 р. в радянській армії почалася заміна АПС на AKC-74У (вже з 60-x більшу частину AПС здали на склад, але у кулеметників і гранатометників він залишався до 80-х). Як показав подальший хід подій, в деяких ситуаціях подібний пістолет був дуже доречнішим за стандартний ПМ чи ТТ. В умовах Афганістану, а потім і в деяких гарячих точках колишнього Радянського Союзу спецназівцям приходилося працювати саме з пістолетом АПС тому що кількість набоїв у магазині відігравала велику роль. На даний момент пістолет Стєчкіна до сих пір стоїть на озброєнні в деяких спеціальній підрозділах в Україні та використовується для боротьби з ворогом. А також інколи пістолет Стєчкіна видають в якості нагородної зброї.





921 перегляд0 коментарів

Останні пости

Дивитися всі

CGL-4

АГС-30

SOHG

bottom of page